Статті/Краєзнавець Кирило Степанець про Дніпровський район
Краєзнавець Кирило Степанець про Дніпровський район
Кирило Степанець – краєзнавець, дигер, сталкер, письменник.
Протягом життя, вивчаючи підземелля, мертві міста, кинуті об’єкти та всілякі місця Києва, Чорнобильської Зони відчуження та України – оформлював це все у книги.
Так, на сьогоднішній день автор близько 20-ти книг.
Веде відео-блог і ділиться цікавими дослідженнями: https://www.youtube.com/@STEPANETS/featured
Використання будь-яких матеріалів можливе лише із зазначенням авторства та посиланням на канал.
Соц.мережі:
https://www.facebook.com/kir.stepanets
https://www.instagram.com/stepanets_kir/
https://t.me/kirstepan
ВІДЕО
Відео за посиланням: Воскресенка: Знищенні хутори. Голодомор. Масив Райдужний. Історія та факти
Для більшості містян Воскресенка – лише непоказний житловий масив, забудований типовими “хрущобами”. Проте, всупереч усталеним стереотипам ця місцевість має дуже цікаву історію. Свого часу Воскресенка була козацькою вотчиною, яка пізніше належала різним монастирям. Тут була своя Лиса гора, де зліталися Київські відьми, й наприкінці 19 століття вона вважалася головним місцем для шабашів нечисті з усієї України. Згодом село було знищено практично під корінь, однак й тут збереглися свої куточки живої природи, такі як озеро Райдужне, одне з наймальовничіших на Лівобережжі.
00:00 – Воскресенка і Райдужний: про що випуск?
03:07 – Воскресенська слобода
07:46 – Історія села Воскресенка
15:15 – Голодомор
18:50 – Сталінське Метро
19:49 – Селище Ремзаводу
23:47 – Хутір Куликів
28:52 – Трамвай
29:25 – Будівництво Масиву
36:13 – Архітектурні родзинки
45:10 – Відомі особистості
55:54 – Природа Воскресенки
Відео за посиланням: Дарницька Площа: Серце Лівого Берега Києва. Історія та цікаві факти
Дарницька – найбільша за розміром площа столиці. Колись це був кордон Києва, на якому розташовувався контрольний пункт. Найзапекліші аборигени й досі називають цю місцину КП. Сьогодні це надпотужна транспортна розвʼязка, де бʼється пульс Лівого берега Києва. Це місце відоме багатьом, але мало кому подобається. Натомість, історія Дарницької площі вельми цікава, й наповнена непересічними подіями.
Розділи відео:
00:00 – Найбільша площа Києва
02:05 – Історія Дарницької Площі
07:29 – Перший будинок. Початок забудови
13:27 – Босяцькі Двори
16:14 – Кримінальний фольклор
18:39 – Магазини Дарницької Площі
22:03 – Аутентичні Столові
22:51 – Ідеологічні диверсії
26:16 – Ніксон на Дарницькій Площі
Відео за посиланням: Дарницький Масив: Експериментальні “Хрущовки”. Харківське Шосе. Комфорт Таун. Історія та Факти
На Дарниці, між Харківським шосе та проспектом Соборності, біля розташовані густі житлові квартали. Випадковому гостю в очі перше за все потрапляють розмальовані будиночки «Комфорт Таун». На їх тлі сусідні «хрущовки» виглядають сумніше, але й серед них є цікаві архітектурні рішення. Крім того, багато страшних чуток було про місцевий завод «Вулкан», на місці якого збудували житло. В цьому відео ми поговоримо про історію цих кварталів – про музей каналізації, річку Дарницю, інститут хімії, чормет, резинку, фанерку та високовольтку та інші місцеві топоніми.
00:00 – Комфорт Таун
03:12 – Фанерний завод
07:59 – Друга Світова
10:27 – Харківське Шосе
14:19 – Розбудова району
16:59 – Параскіна Хата
19:22 – Експериментальний район
28:14 – ВторЧормет
31:36 – річка Дарниця
Відео за посиланням: Забуті Кінотеатри Києва. Що вони приховують? Історія та факти
Уявіть Київ 70–80-х років. Телевізор був далеко не в кожній оселі, гаджетів ще не існувало, а кінотеатр був справжнім центром життя району. Саме тут люди знайомилися, закохувалися, проводили вечори й відкривали для себе нові світи на великому екрані. 📽️ У ті часи в Києві працювало понад 80 кінотеатрів. Серед них були справжні легенди, які збирали повні зали, та маленькі «районні» зали, де вечірні сеанси ставали святом для всіх сусідів. Але з часом більшість із них зникли: одні закрилися, інші перебудували, а деякі залишилися лише в спогадах старших поколінь.
У цьому відео ми:
• згадаємо, де саме в Києві стояли найвідоміші кінотеатри;
• подивимось, які з них працюють досі, всупереч часу й труднощам;
• дізнаємось, чому багато кінотеатрів не пережили нову епоху;
• спробуємо повернути частинку вкраденої історії міста.
Це відео не лише про кіно, а й про атмосферу Києва, про наші спільні спогади й культурну спадщину, яка часто залишається поза увагою.
0.09 – Вступ
0.34 – Загальний погляд на історію кінотеатрів
4.52 – Кінотеатр «Ліра»
6.25 – Кінотеатр «Жовтень»
10.12 – Кінотеатр «Київ»
11.27 – Кінопанорама
13.33 – Кінотеатри старого Хрещатика
13.52 – Стереокінотеатр «Орбіта»
14.27 – Кінотеатр «Дружба»
15.46 – Кінотеатр «Україна»
18.08 – Київський театр ляльок (кінотеатр «Піонер»)
20.30 – Кінотеатр «Буревісник»
21.00 – Кінотеатр «Колос»
22.40 – Кінотеатр «Зоряний»
25.26 – Кінотеатр «Слава»
26.25 – Кінотеатр «Перемога»
26.46 – Кінотеатр «Київська Русь»
27.49 – Кінотеатр «Комсомолець України»
28.38 – Кінотеатри київських околиць
32.32 – Кінотеатри на проспекті Берестейському
33.29 – Кінотеатр «Екран»
37.04 – Кінотеатри «Росія», «Братислава», «Лейпціг»
40.15 – Дитячі кінотеатри
41.16 – Кінотеатр «Алмаз», кінотеатр «Ровесник»
44.06. – Кінотеатр «Космос» (нині Театр драми і комедії на Лівому березі)
46.27 – Кінотеатр «Аврора»
46.54 – Кінотеатр «Ленінград» («Дніпро»)
47.42 – Кінотеатр «Супутник»
48.54 – Театри «Старт», «Десна» (Театр «Берегиня»)
49.39 – Кінотеатр «Краків» «Нивки»
52.44 – Кінотеатр «Тампере», «Гагаріна»
54.13 – Закинуті кінотеатри
56.12 – Зелені театри
Відео за посиланням: Степанець, Кирило. Закинутий Урядовий Гігант на Лівобережці. Навіщо урядовий квартал на Лівому Березі Києва?
Мабуть всі бачили величезну недобудовану будівлю біля метро Лівобережна. Натомість, не кожен знає, що тут у свій час планувалося спорудження гігантського урядово-адміністративного центру, винесеного за межі історичної частини Києва. В цьому відео розповідь про унікальність даного проєкту та що завадило його реалізації, й, звичайно, знайомство з тим, що все таки зʼявилося на світ всупереч усім проблемам. Це невідома історія лівого берега столиці.
00 – Урядовий адміністративний центр Києва
2.29 – Ідея перенесення центру Києва
4.32 – Історія місцевості для центру
7.15 – Ідеї архітектора Миколи Вовчука
8.49 – Будівля держснабу Радянського Союзу
9.45 – Плани забудови місцевості
12.57 – Готель «Турист»
15.43 – Легенди про недобудову
19.14 – Лівобережний головпоштамт
20.51 – Театр драми і комедії
22.08 – Патріарший собор
23.10 – Міжнародний виставковий центр
23.31 – Перший мікрорайон Лівобережного масиву
Відео за посиланням: Знищенні кладовища Києва №3. Церковна вакханалія часів СРСР : [Микільська Слобідка. м. Лівобережна, Березняки, Стара Дарниця]
Це третя частина легендарного циклу – ти живеш на кістках. В цьому відео ми розповідаємо про забудовані кладовища київського Лівобережжя. Можливо, саме ваш будинок стоїть на знищеному некрополі. Жодних здогадок та вигадок – лишень справжні історії, базовані на історичних документах та старих мапах!
00:00 – Ти живеш на кістках! Третя частина
02:03 – Микільська Слобідка. м. Лівобережна
08:20 – Кладовище єврейського поселення
14:34 – Березняки
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=_hizvgLTDro
У цьому відео глибокий історичний та урбаністичний аналіз: Лівий берег Києва vs Правий берег Києва. Чому існує міф, що Лівий берег — «не Київ»? Як насправді формувалося місто по обидва боки Дніпра? Ви дізнаєтесь про археологічні знахідки, давні поселення, роль Труханового острова, Русанівки, Дарниці, Троєщини та Бортничів у формуванні столиці. Ми порівнюємо історію забудови, рельєф, доступ до води, зелені зони, культурні об’єкти та транспортну інфраструктуру двох берегів.
Окремо говоримо про екологію Лівобережжя, Дарницьку ТЕС, старі промислові зони, знищені озерні системи Позняків, а також про перспективи розвитку та нереалізовані проєкти — Лівобережний урядовий центр, транспортні кільця та мости. Це відео — не просто суперечка «де краще жити», а спроба повернути Лівому берегу його історичну гідність і показати, що Київ — це єдиний живий організм по обидва боки Дніпра.
00:00 – Вступ: міф про Лівий берег і навіщо це порівнювати
05:00 – Як формувався Київ: історія обох берегів
07:30 – Вода, рельєф і природні умови Лівобережжя
12:40 – Архітектура та забудова: чому береги такі різні
18:30 – Транспорт і зв’язок між Лівим і Правим берегом
22:00 – Райони Лівого берега: Троєщина, парки, велосипеди
27:50 – Екологія, промисловість і Дарницька ТЕС
31:50 – Плани розвитку та висновки
Відео за посиланням: Степанець, Кирило. Північно-Броварський – історія, архітектура, сьогодення
Північно-Броварський масив розташований в самому центрі Київського Лівобережжя. Це порівняно невеликий, але затишний район в оточенні соснових насаджень. Його розбудова проходила в часи інновацій в царині індустріального домобудівництва, теж в багатьох джерелах масив фігурує як «експериментальний дарницький житловий». Тут розташований один з найдовших будинків Києва, відомий як «полукружка», та інші непересічні для свого часу споруди. Також Північно-Броварський славиться своїми монументальними мозаїками. Ми поговоримо про історію, архітектуру та людей масиву. Спеціальний гість – відомий громадський діяч, письменник Володимир Шамрай.
Розділи відео:
00:00 – Вступ
03:29 – Що було на цьому місці раніше?
09:00 – Перші проєкти масиву
17:27 – Дім «Полукружка»
22:13 – Відомі люди масиву
29:13 – Пам’ятні місця
36:15 – Мозаїки
44:23 – «Вікторі Парк»
50:22 – Дім «500 веселих»
1:00:18 – Дерева і парки
1:04:20 – Дитячий світ і вкрадена коляска
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=a4P1q112jPI&t=15s
Гадаю, що багато хто з нас бував у невеличкому двох-трьох поверховому колишньому селищі біля метро «Чернігівська».
Його стара назва – Аварійне. Інколи це житлове формування також називають «Німецьким кварталом». Це повʼязано з військовополоненими, що зводили ці будинки після Другої Світової.
Натомість, серед сучасних дослідників ширяться тези про повне заперечення «німецького коріння» таких будівель.
В цьому відео ми розберемо детальну історію Аварійного, а також дізнаємося, хто насправді будував ці занедбані, але такі затишні будиночки.
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=iJVWp0B7imQ&list=PLO33-4G35dwvCy1YkbvUBiT1cEUYmFTZe&index=6
«Кому в світі не везе той живе на ДВРЗ», кумедне, але упереджене прислівʼя.
В цьому випуску ми відправимося до цього затишного райончику, щоб розказати вам історію ДВРЗ та показати місцеву архітектуру. За 1930-1950-ті роки тут сформувався унікальний комплекс «сталінських будівель», розташований серед чарівного соснового лісу. Крім цього, дізнаємось хто ж став прототипом героя популярного серіалу “Дільничий з ДВРЗ”. Як завжди не обійдемося без гумору – станцюємо «Ламбаду» за запрошенням місцевої дами.
0.27 – вступ. ДВРЗ
1.25 – кладовище радянських автівок
2.12 – заповідник сталінської архітектури
2.44 – історія появи району ДВРЗ
4.00 – приймальня місцевого дільничог та зйомки фільму «Дільничий з ДВРЗ»
4.49 – книга Приходько «ДВРЗ»
5.54 – головний годинник ДВРЗ
6.22 – втілення ідеї соціалістичного міста
7.16 – вулиця Алматинська
7.45 – танцювальний майданчик
8.05 – ламбада
9.35 – будинок культури на ДВРЗ
10.38 – зйомки кліпу «У нас на районі»
11.45 – мозаїчні орнаменти
12.15 – архітектор Добровольський та будинки за його проектами
13.35 – елементи українського бароко на будинках
14.07 – лазні ДВРЗ
15.27 – барак з якого почалося розбудова
17.02 – водонапірна вежа. Шишкина гірка
17.41 – річка Дарниця, водойми ДВРЗ
19.27 – кладовище німецьких військовополонених
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ZoEtIIdJTIs
Київ міг виглядати зовсім інакше. У цьому відео я зібрав найфантастичніші транспортні проєкти столиці, які так і не стали реальністю. Вертольотні таксі, монорельси, підземні ескалатори, тунель під Дніпром, кільцева дорога та навіть мрія зробити Київ схожим на Венецію — все це колись планували архітектори та інженери.
Я покажу, як у різні часи намагалися вирішити проблему заторів у Києві: від амбітних планів 60-х до масштабних ідей незалежної України. Деякі проєкти виглядали надсучасно навіть для сьогоднішнього дня, але так і залишилися лише на папері. Інші почали будувати, проте вони перетворилися на довгобуди.
Це історія про місто, яке завжди мріяло бути сучасним і зручним, але часто стикалося з реальністю економіки, політики та часу
0.12 – Вступ
1.55 – Про майже фантастичні повітряні, надземні проекти
2.21 – Замітка в газеті «Як буде виглядати Київ в 1973 році» з ілюстрацією
2.28 – Крилате місто
3.30 – Транспортний зв»язок жителів Дарниці
5.09 – Об»їздна кільцева дорога
7.30 – Перший Генеральний план розвитку Києва
8.48 – Великий Дарницький артилерійський полігон
11.28 – Плани розвитку трьох транспортних кілець
11.30 – Перша окружна мала кільцева дорога
14.14 – Велика окружна кільцева дорога
18.48 – Проект третьої кільцевої дороги
19.50 – Монорейсові дороги
30.06 – Транспортні проекти розвитку метро (на Борщагівку)
30.37 – Історія ідей розвитку метро
34.46 – Ідея створення Депо для третьої гілки метро
41.29 – Електричний трамвай
43.17 – Підземний трамвай
44.46 – Автомобільні тунелі (Дарницька площа- 45.40)
47.06 – Парковка дережаблів, вуличні ескалатори
48.43 – Нереалізований транспортний проект на Русанівці. Історія Русанівки 52.23 – «Енциклопедія київських річок» (Торгівельний канал)
54.33 – Ресторан на Південному мосту (проект)
55.29 – Проект №1 «Народного комиссариата путей сообщения» 56.58 – Звернення до глядачів
Відео за посиланням: Соцмісто в Києві: Історія, сталінська архітектура, події та персоналії
Київське Соцмісто – один з найдавніших районів Лівого берега. Тут зберігся цілий комплекс споруд 1930-х- 50-х років, які вже можна вважати памʼятками архітектури. В цьому відео йдеться про історію та забудову київського Лівобережжя, ключові події та видатних людей. Також зазирнемо в наріжну вежу будинку на Будівельників, про яку у свій час навіть писали в пресі.
00:00 – Соцмісто
05:25 – Що таке справжнє Соцмісто?
09:03 – Поява київського Соцміста
13:21 – Збір на книгу
15:28 – Друга Світова Війна
18:21 – Проєкт побудови Соцміста
23:37 – Промислові підприємства
26:33 – Полонені німці і Соцмісто
33:26 – Бульвари
36:43 – Злачні місця
43:14 – Банди
Відео за посиланням: Тут купували кияни!
У цьому відео вирушаємо у ностальгійну подорож вулицями Києва, щоб згадати легендарні магазини, гастрономи, універмаги та крамниці, які назавжди залишили слід у пам’яті киян. «Киянка», «ґудзики», «Казка» — це не просто назви, а символи цілих епох. Ми покажемо, як змінювалася торгівля у столиці та чому навіть маленькі сільмаги можуть бути частиною великої історії міста. Ви почуєте десятки унікальних історій — від дитячих іграшок, про які мріяли цілі покоління, до дивовижних випадків у гастрономах і будинках меблів. Дізнаєтесь, як з’явилися перші радянські супермаркети, що таке «босяцькі гастрономи» і чому деякі магазини досі зберігають оригінальні вивіски, рахівниці та атмосферу минулого.
Це відео — для всіх, хто цінує історію свого міста та хоче зберегти спогади про старий Київ. Діліться у коментарях власними спогадами, які формували обличчя столиці. Підтримайте цей випуск лайком, підпискою та поширенням, щоб історія Києва жила і надалі!
00:00 – Вступ і концепція відео
03:11 – Як «Киянка» стала Goodwine06:37 – Господарчі магазини, які пам’ятають кияни
09:59 – Легендарні дитячі крамниці та «Казка»
13:52 – Магазини з особливою історією: «Берембей», «Гудзики», «Бабирая»
17:42 – Босяцькі гастрономи і їхні легенди
18:58 – Босяцький гастроном на Дарницькій площі
19.35 – Босяцький гастроном на Русанівці (Ентузіастів, 25)
22:18 – Незвичні та колоритні гастрономи Києва
24.12 – Спорттовари «Олімпієць»
24:32 – Спорттовари та народні назви магазинів
26:34 – «Радіоекран», меблеві магазини та архітектурні цікавинки
27.13 – Салон «Меблі» на Русанівці
29:18 – Магазини-реінкарнації: як народилися відомі мережі (Епіцентр)
31:26 – Хобі-магазини: музика, мисливство та платівки
33:40 – Книжкові магазини Києва та їхня доля
35.13 – Книжковий магазин на Каденюка
35:44 – Універмаги та універсами радянської доби
36.12 – Універмаги на Дарницькій площі
41:11 – Маленькі сільмаги і їхній шарм
Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=316P8ejEfkY
Русанівка — це не просто район Києва, а штучний острів із власною історією, легендами й драмами.
Колись тут було давнє Київське море, озера Святище й Тельбін, неолітичні поселення та хутори, а згодом — гідронамитий масив, який міг так і не з’явитися на мапі міста.
У цьому відео — шлях Русанівки від прадавніх часів до радянської «Київської Венеції»: як виникла назва району, чому планували три канали, хто заселяв перші будинки, що сталося з кінотеатром «Краків» і як район пережив повінь 1970 року.
Це історія місця, яке створили з води й піску — і яке стало домом для тисяч людей.
00:00 — Русанівка
04:06 — Давня історія місцевості
09:50 — Русанівка як штучний острів: гідронамитий масив, переселенці, довоєнний період
12:38 — Генплан 1937 року, Друга світова війна, лісопилка, зенітки, кладовище, насосна станція
17:27 — Походження назви Русанівки, Русановичі, Русанівські сади, легенда про Хрущова
20:00 — Проєкт трьох внутрішніх каналів і чому його не реалізували
25:42 — Початок забудови: намив острова, мости, озера Святище й Тельбін, будівельне містечко
31:32 — Перші будинки, архітектура масиву, 16-поверхівки та «Ленін–партія–народ»
34:08 — Заселення Русанівки: лікарі, науковці, митці, єврейська громада
39:07 — Пляж, туалет, ресторан «Смородина», побут і неофіційна історія району
40:45 — Кінотеатр «Краків»: відкриття, розквіт, занепад і збереження
44:32 — Локальна топоніміка: гастрономи, «Ізраїль», «Польща», «Ламанш»
49:38 — Повінь 1970 року, реклама на будинках, страх підтоплення
СТАТТІ
- Степанець, Кирило. Босяцькі та червоні двори та «громадина» і «комісійки». Історія проспекту Каденюка в Києві [Електрон. ресурс] // Твоє місто [сайт]. – Львів, 2025. – Режим доступу: https://tvoemisto.tv/blogs/bosyatski_ta_chervoni_dvory_gromadyna_i_komisiyky_istoriya_prospektu_kadenyuka_v_kyievi_150465.html – Дата публікації: 15.06.2023. – Дата перегляду: 04.02.2025.
- Степанець, Кирило. Від мормонів до церкви на Троєщині: що всередині п’яти сучасних храмів у спальних районах Києва [Патріарший собор Воскресіння Христового] [Електр. ресурс] // ТиКиїв [сайт]. – Київ, 2025. – Режим доступу: https://tykyiv.com/city/piat-suchasnikh-khramiv-u-spalnikh-raionakh-kiieva – Дата публікації: 13.06.2025. – Дата перегляду: 22.09.2025.
- Степанець, Кирило. Місця поховань домашніх тварин у Києві: ДВРЗ, Русанівка, Троєщина та “стихійні” кладовища[Електр. ресурс] // ТиКиїв[сайт]. – Київ, 2025. – Режим доступу: https://tykyiv.com/city/kladovishcha-domashnikh-tvarin-u-kiievi/- Дата публікації: 21.06.2025. – Дата перегляду: 24.06.2025.

