«Живіть за мене…»

Сьогодні в Україні велике й світле, але водночас сповнене болю свято – День захисників і захисниць України. Ми з глибокою вдячністю вітаємо наших воїнів і схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав найдорожче – своє життя – за нашу свободу на полях кривавої російсько-української війни.

Сьогодні в Бібліотека Усенка Для Дітей ми вшановували пам’ять нашого земляка, березняківця Миколи Онопрієнка (позивний «Орест»).

Зовсім молодим Микола свідомо став на захист Батьківщини. Він народився 1 листопада 2002 року, закінчив Ліцей 30 “ЕКОНАД” м. Києва. Його класна керівниця Світлана Валеріївна Пастухова поділилася теплими спогадами про Миколу – згадала, яким жвавим, світлим та патріотичним хлопцем він був.

Походячи з родини військових, Микола не міг вчинити інакше й добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в 125-й окремій важкій механізованій бригаді 3-го армійського корпусу.

27 червня 2026 року Микола Онопрієнко загинув, рятуючи життя свого побратима.

У Миколи залишилися мати й сестра. Його бойовий товариш згадує про нього з невимовним болем і повагою: «Учитель і наставник, він був кращим із кращих…»